/Files/images/oleksvna/скачанные файлы.jpg /Files/images/oleksvna/портфоліо - 0007.jpg

Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро. Для сучасної стратегії розвитку національної школи характерним є зростання уваги до особистості школяра, максимального розкриття його обдарування, інтелектуального розвитку, що забезпечує пріоритетність розвитку творчих рис.

Кожна дитина - особистість! Ось гасло сьогодення. Велике значення має розвиток творчості. Саме люди з творчим мисленням приносять у життя щось нове. Такі люди найчастіше стають лідерами. Творчість має вирішальне значення в розвитку здібностей людини, формуванні її активної життєвої позиції.

Завдання школи - розвинути у школярів такі якості, як ініціативність, далекоглядність, розсудливість, самостійність, прагнення до успіху.

Головна мета розвитку особистості - повна реалізація себе, своїх здібностей і можливостей. Людяність… Людина… Ідеальна людина… Неймовірно важливі цінності, особливо в сучасній школі, яка перебуває на шляху модернізації. Вимоги до навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні набули загально предметних компетенцій, отримали систему наукових фактів, готових істин і штампів.

Навчання повинне формувати у школярів здатність креативно мислити, вміння зіставляти й аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, вчитися глибше занурюватися у бездонну криницю мудрості та життєвого досвіду. У цій ситуації на допомогу вчителеві мають прийти найсучасніші інновації. І якщо провідною ідеєю педагога буде виховання дитини з високими моральними якостями, то він неодмінно базуватиме роботу на безмежному аспекті творчих ідей та знахідок.

Розвиток творчої активності учнів на уроках літератури зумовлене самим життям. Як допомогти дитині осягнути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності? Вирішити ці проблеми допоможуть уроки співтворчості, де вчитель і учень, як рівний з рівним, намагаються осягнути в спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається учневі, враженому від спілкування з текстом. На вчителя покладаються лише організаторські функції: як скерувати роботу, у яке русло спрямувати роздуми, як змусити працювати уяву, фантазію, розумові, пізнавальні творчі здібності, щоб в очах учнів засвітилася радість, щоб у кожного з них з’явилася впевненість у своїх силах.

В.О. Сухомлинський писав: «Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити у їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання. Дитяча душа як чистий аркуш паперу…Записи на ньому роблять батьки, друзі. Оточуючі. Та чи не найважливішими є записи, зроблені педагогом на чистому аркуші дитячої душі. І головними його гаслами в цій роботі повинні стати такі: «Допоможи! Не зашкодь!»

Дитина тільки тоді зможе стати особистістю, коли навчиться критично мислити і робити правильний вибір. Тому:

1) у всіх класах виділяю час і забезпечую можливістю учнів критично мислити, вільно розмірковувати;

2) висловлюю віру у здатність кожного учня продовжувати критичні судження;

3) забезпечую здорове, вільне від глузувань середовище.

Дитина тільки тоді зможе стати особистістю, коли буде всебічно розвинена.

Творча особистість завжди володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Творча діяльність є її життєвою потребою, а творчий стиль поведінки - найбільш характерний.

З цього приводу Лев Толстой наголошував: "Якщо учень у школі не навчиться нічого творити, то і в житті буде тільки наслідувати і копіювати".

«Живи яскраво! Мрій! Фантазуй! Читай! Твори! Ти – талановитий!» - моє основне кредо у спілкуванні з учнями.

Урок зарубіжної літератури повинен викликати колективне художнє переживання і обмін естетичними емоціями, дати імпульс внутрішній роботі думки учнів, підготувати до діалогу з письменником. Як досягнути цього?

Формування творчої людини засобами художньої літератури насамперед передбачає:

- систематичне розв'язання на уроці та в позаурочний час різноманітних творчих завдань;

- урахування вікових особливостей учнів;

- залучення до роботи на уроці всіх учнів;

- відштовхування в постановці творчих проблем від тексту;

- використання різних засобів, підходів до учня;

- проблемний підхід до вивчення творів.

Найважливішим засобом розвитку особистості, її життєвої компетентності,

на мій погляд, є діяльність: навчити і виховати можна лише в дії. Урок зарубіжної літератури - співтворчість вчителя й учня, діяльність яких ґрунтується на взаємодії й діалозі, що забезпечує найбільшу сприйнятливість і відкритість до впливу один на одного. Тому я вважаю, справжня суть роботи з розвитку творчої особистості учня полягає в організації життя дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації кожного учня в процесі організації різних видів діяльності.

До методів і способів стимулювання творчої активності можна віднести такі:

- створення сприятливої атмосфери спілкування (безоцінкові судження);

- збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями;

- забезпечення привабливого творчого характеру діяльності;

- чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її

оцінювання;

- залучення учнів у процес планування мети і поточних завдань творчого

об'єднання;

- повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати;

- надання права самостійно приймати рішення;

- практична спрямованість навчання;

- моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне

розв'язання проблем тощо.

До творчості учнів необхідно готувати, по-перше, постійно і всесторонньо розвиваючи їх відтворюючу уяву, по-друге, планомірно формувати літературно-творчі вміння, зокрема, вміння створювати нові образи і сюжети на основі навчального літературного матеріалу.

Велике значення має і відношення вчителя до творчих спроб учнів. Дуже важливо, щоб юні автори відчули інтерес до їх творів, як усних, так і письмових, зі сторони розумного, доброзичливого, зацікавленого помічника-вчителя.

На першому етапі мені здається доцільним використовувати завдання, зв'язані зі зміною особи оповідача. Наприклад, художній переказ від імені персонажу твору. Він може бути повним або вибірковим, але обов'язково художнім. На цьому етапі відтворююча діяльність, звичайно, переважає, але і елементи творчості безсумнівні.

Завдання наступного етапу, наприклад, складання плану і розгорнутий переказ одного з пунктів з доповненням власних, обов'язково мотивованих деталей до описуючих творчих зусиль.

На третьому етапі роботи школярам доцільно запропонувати себе героєм улюбленої казки (або іншого твору) і попросити пояснити той чи інший вчинок героя, придумати можливе продовження подій (додумування ситуації) або усний твір з продовженням типу - Якщо би, то...

І, на кінець, останній етап — вищий рівень самостійності і творчості: створення власного твору. Як правило, казки, байки, билини, короткого оповідання.

У наш час люди все більше усвідомлюють, що саме творчість є найважливішою складовою творчого успіху. І здатність творити можна розвинути.

Щоб стимулювати творчу активність школярів, я використовую такі методи і прийоми як розвиток творчого інтересу, створення ситуацій емоційного переживання, створення ситуації успіху, метод відкриття, створення ситуації вибору, самостійна дослідницька робота. А також різні види творчо-розвивальних технологій:

- технологія навчального дослідження;

- ігрова технологія

- проектна технологія

- технологія «мозкового штурму»;

- технологія «мікрофон»

- технологія виконання евристичних завдань;

- технологія розв'язування дослідницьких проблем.

Творчість - це спосіб самовираження, саморегуляції людини.

Здатність творити можна розвинути. На уроках зарубіжної літератури у 5 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки - рольові ігри, уроки – мандрівки, уроки - театралізації; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, літературної реклами , літературної вікторини, літературних задач за змістом твору тощо. Використання ігрових технологій на уроці розвиває здатність нестандартно мислити, обирати оптимальний варіант з – поміж декількох можливих – і, як наслідок, набувати нових знань за допомогою вже наявного інформаційного багажу.

На уроках зарубіжної літератури у 5 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки - рольові ігри, уроки – мандрівки, уроки - театралізації; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, літературної реклами , літературної вікторини, літературних задач за змістом твору тощо.

Наведу приклад проведення підсумкового уроку у 5 класі за темою «Літературні казки».

Тип уроку: урок повторення та узагальнення знань.

Форма уроку: урок – КВК

Після повідомлення теми та мети уроку (перевірити знання, набуті учнями під час вивчення теми «Літературні казки», розвивати творчі здібності школярів, кмітливість, спостережливість, виховувати любов до книги) ознайомлюю з планом проведення уроку – КВК:

1. Презентація команд.

2. Розминка.

а) естафета;

б) ілюстрована вікторина;

в) зустріч з літературними героями.

3. Конкурс слідопитів.

4. Конкурс інтелектуалів:

а) «Чий портрет?» (для капітанів)

б) гра «Хто більше?»

в) цікавинки;

г) складання короткого плану – характеристики героїв різних казок, протилежних за характерами;

5. Конкурс акторів.

6. Конкурс оповідачів (домашнє завдання)

7. Підбиття підсумків.

На своїх уроках, я постійно підтримую творчість. Так на уроках у 6 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки - рольові ігри, літературні екскурсії, уроки - КВК, уроки - театралізації; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, літературних задач за змістом твору, оформлення книжечки чи газети із власними віршами або творами, що вивчаються, інсценізації).

Широко застосовуються і такі види нестандартного уроку, як мандрівка, знайомство, усний журнал, застереження. Нестандартний урок заставляє учнів активно переживати, включатися в роботу, співпрацювати з учителем, тобто проявляти якості, необхідні для творчої діяльності.

Важливим засобом розвитку творчих здібностей учнів є рольова гра. Учні мають зіграти іншу людину або розіграти певну ситуацію. При вивченні роману Р.Л. Стівенсона «Острів скарбів» проводжу рольову гру: «Інтерв'ю з письменником»

Такі уроки імітують наукову, виробничу, соціальну діяльність людей. Моделюють різноманітні життєві і виробничі ситуації з метою вивчення нового матеріалу, його закріплення, розширення і обробки знань. До цього типу уроків відносяться уроки-вистави чи гри, коли вчитель організує театральну виставу (гру) і матеріал подається у формі інсценівки, а кожен учень отримує певну роль. Такі уроки захоплюють своєю святковістю, атмосферою театру, можливістю проявити творчість.

Щодо організації роботи в старших класах, то ігрові технології можна замінити діяльністю літературно - дослідницьких груп, уроками - семінарами, уроками - диспутами з розв'язанням проблемних задач.

Головна мета уроку-диспуту - розв'язання складних морально-філософських питань. На початку уроку кожен учень отримує пам'ятку для учасника диспуту.

Пам'ятка учасника диспуту.

1. Виступай тоді, коли маєш, що сказати.

2. Говори, що думаєш, думай, що говориш.

3. Чітко й лаконічно висловлюй власну думку.

4. Поважай опонента, не перекручуй його думок і слів.

5. Май мужність визнати свою поразку у словесному двобої, якщо доведена хибність твого твердження.

6. Аргументуй свою думку точними фактами й цитатами з твору.

7. Пам'ятай, що наш диспут - літературний, намагайся осягнути позицію автора.

З метою досягнення атмосфери співробітництва, взаємоповаги, наголошую, що кожен учень має право висловити власну думку, навіть якщо вона не збігається з думками інших..

Щоб диспут був по – справжньому ефективним, необхідно забезпечити такі умови:

- тема повинна бути цікавою для учнів;

- у класі треба створити атмосферу відкритого, сповненого довіри діалогу, без нав'язування власних думок, інакше учні орієнтуватимуться не на власні міркування, а на повторення «правильних тверджень» учителя.

За таких умов диспут:

- активізує мислення учнів;

- сприяє розвитку їх усного мовлення;

- формує навички культури спілкування;

- учить творити;

- допомагає глибше осмислити художньо-естетичний зміст твору;

- викликає інтерес до літератури.

Метод проектів - один з проблемно-пошукових методів, який створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції. Завдяки цьому методу учень активно включається в спільну діяльність, відчуваючи себе рівноправним учасником діалогу, а вчитель допомагає і пояснює, оцінює. Захист проектів – той проблемно-пошуковий метод, який доцільно застосовувати у старших класах.

Найчастіше використовую такі проекти: «Я – поет», «Я – режисер», «Я – перекладач», «Я – літературознавець».Намагаюся творчо підійти до організації роботи за методом захисту проектів – пропоную як універсальні, так і ситуативні проекти, чітко складаю інструкції для кожної групи з урахуванням вікових можливостей дітей, знаходжу потрібні слова, щоб підбадьорити учнів, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху.


Кiлькiсть переглядiв: 266

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.