• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Медичний працівник
/Files/photogallery/7255%20(1).gif

/Files/images/1.jpg

Хартонюк Василь Петрович - медичний працівник НВК с.Жиричі.

Першочерговими завданнями роботи медичного працівника в НВК “ЗОШ І-ІІІ ст.-дитячий садок ” с.Жиричі є : надання медичної допомоги учням, дошкільнятам та працівникам НВК; дотримання вимог санітарного законодавства в НВК; контроль за організацією та якістю харчування учнів та дошкільнят; дотримання раціонального режиму навчально – виховної діяльності, навчального навантаження; проведення санітарно-просвітницької роботи серед учнів, батьків та персоналу НВК з питань здорового способу життя, дотримання санітарно-гігієнічних норм особистого життя та праці; профілактики інфекційних захворюваннь та інш..

Пам’ятка для населення щодо коронавірусу

Пам’ятка про самоізоляцію

Що означає «самоізоляція»?

Самоізоляція – це, в першу чергу, утримання від контакту з іншими для того, щоб зменшити ризик інфікування. Самоізоляція виключає будь-які ситуації, коли ви тісно контактуєте з іншими людьми (наприклад, близький контакт віч-на-віч на відстані менше, ніж 2 метри, або тривалістю понад 15 хвилин).

Виключенням є лише звернення за медичною допомогою (тільки після консультації телефоном).

Якщо ви не впевнені, чи потребуєте ви самоізоляції, або не знаєте до кого звернутися, будь ласка, зателефонуйте на Урядову гарячу лінію: 1545

Для кого потрібна самоізоляція?

Самоізоляція потрібна, в першу чергу, якщо:

  • Ви очікуєте результатів тесту на новий коронавірус COVID-19.
  • Якщо ви близько контактували з особами, що захворіли на COVID-19.
  • Якщо ви нещодавно повернулись із провінції Хубей Китайської НародноїРеспубліки, Ірану, Північної Кореї окремих регіонів Італії (Ломбардія, П’ємонт та Венето) або з інших країн про які повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я України – навіть якщо у вас відсутні симптоми.
  • Якщо ви нещодавно повернулись із Китаю (окрім провінції Хубей), Таїланду, Японії, Південної Кореї, Сінгапуру, Малайзії, Тайваню та відчуваєте кашель, ускладнення дихання та/або підвищення температури.

Скільки триває самоізоляція?

Якщо вам було рекомендовано або ви прийняли рішення про самоізоляцію, вона повинна тривати не менше, ніж 14 днів з дати настання випадку, який став причиною самоізоляції (подорож, контакт з хворим тощо).

Як підготуватись до самоізоляції?

Спробуйте спланувати час самоізоляції так, щоб у вас не виникало необхідності виходити з дому чи приймати відвідувачів та гостей. Поясність це друзям та родичам, а також обговоріть можливість дистанційної роботи із роботодавцем.

Збережіть контакти вашого лікаря, та попередньо повідомте його про причини рішення про самоізоляцію, а також оберіть контактну особу з кола ваших друзів або родичів, до кого ви будете звертатись в першу чергу за допомогою.

Що робити, якщо Ви проживаєте не одні.

Якщо ви проживаєте з сім’єю чи сусідами, потрібно ізолюватись в окремій кімнаті, яка добре провітрюється. Якщо є можливість користуватись окремою ванною кімнатою та/або туалетом, а також готувати їжу та харчуватись окремо – зробіть це.

Не забувайте про загальну гігієну, регулярне миття рук із милом, прибирання, в тому числі вологе прибирання поверхонь, гігієну кашлю, використовуйте одноразові серветки та хустинки. Під час необхідних контактів із людьми завжди одягайте медичну маску та викидайте її після використання або забруднення.

Якщо у вас є домашні улюбленці, ізолюйте себе від них також, або хоча б максимально мінімізуйте контакт із ними.

Як організувати доставку харчових продуктів?

Спробуйте мінімізувати походи в магазини. Якщо є можливість, попросіть друзів або родичів доставляти Вам продукти харчування та необхідні покупки до вхідних дверей або користуйтесь послугами доставки з дистанційною оплатою.

Що робити, якщо Вам необхідно покинути житло?

Якщо у Вас виникла гостра необхідність покинути місце самоізоляції – одягайте маску та мінімізуйте контакти із людьми. Користуйтесь антисептиком для рук та дотримуйтесь гігієни кашлю.

Що робити якщо в Вас з’явились симптоми?

Якщо під час самоізоляції у Вас з’явились симптоми (кашель, ускладнене дихання, підвищена температура, діарея) – негайно зверніться за медичною допомогою та повідомте про свою історію подорожей та можливі контакти з особами, хворими на гострі вірусні захворювання.

Інформаційна довідка для проведення роз’яснювальної роботи щодо запобіганню поширенню коронавірусу

  • Відповідальне ставлення працівників та роботодавців до власного здоров'я та здоров'я оточуючих!

  • Основна теза: Захворів – сиди вдома. Не варто ризикувати власним здоров’ям та здоров’ям інших.
  • У разі погіршення стану – потрібно звернутись до свого сімейного лікаря
  • Керівнику потрібно забезпечити недопущення перебування на робочому місці працівників з симптомами гострого респіраторного захворювання, підвищеної температури тіла та особливо осіб, що повернулись з відпустки або з відрядження з країн, в яких були зареєстровані випадки COVID-19.

Діагностика. Як визначити на початкових стадіях коронавірус?

  • На початковій стадії коронавірус має такі ж симптоми, що і інші гострі вірусні захворювання. Визначити можуть тільки спеціальні тести.
  • Найпоширенішими симптомами є головний біль, кашель, лихоманка та утруднення дихання, в деяких випадках - діарея або кон'юнктивіт.
  • Новий штам коронавірусу може викликати тяжку форму пневмонії. В цьому його небезпека.
  • Важливо! Вчасне діагностування. Так як за симптоматикою коронавірус нічим не відрізняється від інших вірусних хвороб, то важливо відразу звернутись до лікаря. Якщо ви протягом останні 14 днів повернулись із країни, в якій зафіксовані випадки коронавірусу або ж спілкувались із людиною, яка контактувала із тим, хто прибув до України з країн де зафіксовані випадки коронавірусу – відразу попередьте про це свого сімейного лікаря. Надалі - лікар має алгоритм дій, що робити.

Хто є групою ризику?

  • Перебіг хвороби залежить від імунітету людини. Вразливою групою є люди похилого віку та люди із хронічними хворобами і слабким імунітетом, вони більш схильні до розвитку важких захворювань. Також після фіксації випадків коронавірусу вразливою групою є медичні працівники.
  • Контактна особа при випадку COVID-19 – особа, яка наразі не має симптомів, але яка контактувала, або ймовірно контактувала із особою, хворою на COVID-19.
  • Особи, які мали прямий фізичний контакт з хворим на COVID-19

(наприклад, через рукостискання)

  • Особи, що мали незахищений прямий контакт із інфекційними виділеннями (наприклад через кашель, торкання використаних паперових хустинок голими руками тощо)
  • Особи, які контактували особисто з хворими на COVID-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин
  • Особи, які перебували у закритому середовищі (наприклад, аудиторія, кімната для переговорів, зал очікування лікарні тощо) з хворими на COVID-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин
  • Пасажири літака, які сиділи на відстані двох місць (у будь-якому напрямку) від хворого на COVID-19, супутники або особи, які надають догляд та члени екіпажу, що обслуговують в тій частині літака, де розміщений індексний випадок (якщо тяжкість симптомів або пересування хворого вказують на більш велику експозицію, контактними можуть вважатися всі пасажири секції або всі пасажири )

Як можна заразитися, Як передається вірус?

  • Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами.
  • Вірус не циркулює у повітрі. Він не здатний переміщатись на далекі відстані. Він є тільки в крапельках, які людина видихає під час кашлю чи чханню. Відстань – це гарантія безпеки. Це фактор переривання епідемічного ланцюга. Тому, заразитись неможливо навіть від інфікованої людини, якщо ви не знаходитесь безпосередньо поруч із інфікованим (нагадуємо, це максимум – 1,5-2 м).
  • На поверхнях вірус може жити близько 3 годин. Тому важливо дезінфікувати поверхні, ручки дверей і т.д.
  • Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що забруднені виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого.
  • Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м.

Як довго вірус живе на поверхнях?

  • За попередньою інформацією вірус може виживати на поверхнях лише протягом 3 годин. Прості дезінфікуючі засоби можуть вбити вірус, унеможливлюючи зараження людей.

/Files/images/000/1.jpg

/Files/images/000/2.jpg

/Files/images/000/3.jpg

/Files/images/000/4.jpg

/Files/images/000/5.jpg

Рекомендації як убезпечити себе від зараження:

1. Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйте їх антисептиком.

Миття рук з милом:

  • тривалість процедури — 20–40 с;
  • вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою;
  • обов’язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук;

Обробка рук спиртовмісним антисептиком:

  • спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60–80% або із 2% хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими);
  • антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню);
  • тривалість обробки — близько 30 с;
  • особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду);
  • обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами;
  • у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;
  • контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).

2. Уникайте скупчення людей.

3. Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.

4. Використовуйте захисну маску:

  • обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить);
  • якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту.

Використовуйте маску правильно:

  • вона має покривати ніс і рот;
  • вона має щільно прилягати, без відступів по краях;
  • заміняйте маску, щойно вона стала вологою;
  • не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;
  • заміняйте маску щочотири години;
  • не використовуйте маску повторно.

Додаткові рекомендації працівникам на об’єктах харчування

  • По термообробці необхідно суворо дотримуватись існуючих вимог до приготування страв.
  • Миття посуду повинно проводитись строго по інструкції:
  • видалення залишків їжі.
  • миття щіткою за температури води 50 градусів з миючими засобами.
  • миття з додаванням дез. розчину у іншій ємності (ванні).
  • ополіскування під проточною водою температурою не менше 65 градусів - це також в окремій ємності.
  • просушування на спеціальних полицях.


А чи знаєте ви???



Що таке грип у дітей?

Грип - це гостре інфекційне захворювання, що викликається респіраторними вірусами ..

Грипу підвержені як дорослі, так і діти. Але саме діти, як правило, починають хворіти першими, випереджаючи дорослих. Тому фахівці часто називають дітей "індикаторами" підйому захворюваності на грип або іншими респіраторними хворобами./Files/images/eeff9c7c-1053-488a-858d-7d65fd49f830.jpg

Найбільшому ризику заразитися піддаються діти, які відвідують організовані колективи ( дитячі садки, школи)

Як діти заражаються грипом?

Вдихаючи повітря з найдрібнішими крапельками слини і мокротиння, які виділяються хворими при кашлі та чханні.

При контакті з хворими дітьми: граючи з ними, обмінюючись олівцями, користуючись загальним посудом.

Як грип проявляється у дітей?

Початок захворювання раптовий, з високою інтоксикацією. Дитина стає млявою, скаржиться на сильний головний біль і загальну слабкість. У неї висока температура, що досягає 40 С, озноб і лихоманка/Files/images/imgpreview.jpg

Не пізніше 2-3-го дня хвороби до симптомів інтоксикації приєднуються нежить, біль у горлі, сухий кашель.

У деяких дітей захворювання грипом може супроводжуватися болем у животі та блювотою.

Що робити, якщо дитина захворіла?

Укласти в постіль в окремій кімнаті або, принаймні, відгородити його ліжко ширмою або фіранкою.

Викликати лікаря - тільки він зможе оцінити ступінь тяжкості захворювання і призначити правильне лікування!

До приходу лікаря дитину потрібно вкрити, напоїти гарячим трав'яним або ягідним чаєм. Якщо у неї немає алергії, то можна додати в чай ​​мед.

Вітрянка у дітей: причини, симптоми , лікування

/Files/images/1272620262_292711_e5b6cf979dc7961e-2-.jpg

Чим викликана вітрянка?

Чим викликана вітрянка Вітрянка (вітряна віспа) відноситься до вірусних інфекцій, а вірус - до сімейства герпесів. Це значить, що він, як і всі інші віруси герпесу, після хвороби може зберігатися в організмі все життя.Пік захворюваності на вітрянку припадає на вік від 4-5 років до приблизно перших трьох класів початкової школи. Діти майже завжди переносять її легко. Виняток становлять немовлята і діти з алергіями, імунодефіцитом і іншими серйозними хворобами.Про вірус відомо досить багато - він передається тільки людям, тварини ним не хворіють. Після перенесеної вітрянки залишається довічний імунітет, але у перехворілих дорослих вірус може викликати оперізуючий лишай.

Як і де можна заразитися?

Джерелом є діти з вітрянкою в періоді інкубації або вже з висипаннями, поки вони не підсохнуть. До речі, заразними можуть бути і дорослі з оперізувальним лишаєм, тому що, по суті, це ті ж вітряночні висипання з виділенням вірусів.Вірогідність захворіти при контакті з вітряночним хворим наближається до 100%: тобто, якщо у вашого малюка немає імунітету або щеплення від вітрянки - він, швидше за все, занедужає.Не тільки тісний контакт може призводити до зараження вітрянкою - ця хвороба тому так і називається, що віруси розносяться по повітрю і можуть заразити навіть тих, хто живе в сусідніх квартирах або знаходиться в інших групах саду - системою вентиляції. Тому якщо в саду або школі один малюк захворює на вітрянку, негайно формується епідемія.Вірус проникає в організм, потрапляючи в ніс або рот дитини, на слизові оболонки, як застуда, і розмножується, вже потрапляючи в шкіру і утворюючи бульбашки. В елементах висипки швидко розмножується маса вірусів, і вони розносяться в навколишнє середовище.

Прояви вітряної віспи

Період інкубації у всіх дітей триває по-різному, але максимально він може тривати до трьох тижнів. Саме тому при вітрянці накладається карантин в групах на 21 добу - це дозволить виявити всіх до єдиного хворих на вітрянку.В середньому, хвороба проявляється вже через десять днів, і заразною дитина стає за два дні до висипань на тілі. За цей час малюк може відвідати масу громадських місць і заразити ще багато дітей. Заразність буде зберігатися до тих пір, поки не підсохнуть останні корки на висипах.

Початкові ознаки захворювання схожі на застуду:- Слабкість з порушенням апетиту;- Підйом температури;- Ознаки легких вірусних проявів - сопливість і першіння в горлі.Цей період називають продромальнии. Основні події починають розгортатися при появі висипу на тілі.При появі висипу проявляється висока температура, в середньому до 39 ° і навіть вище. Висип на самому початку хвороби може з'явитися на будь-яких ділянках тіла, крім голови і обличчя, там підсипає вже пізніше.Висип має характер товчкоподібний - підсипання тривають кілька днів, і в міру появи нових елементів може знову бути стрибок температури. Висипання можуть з'явитися де завгодно, крім підошов і долонь, там бульбашки не характерні. Можуть бути елементи в порожнині рота і вони дуже болючі, а у дівчинки може обсипати статеві органи.Вітряночний висип дуже специфічний, тому встановити діагноз зазвичай труднощів не становить. Однак подібні з вітрянкою реакції можуть давати укуси комах і алергія - лікар необхідний!При періоді висипу спочатку на тілі з'являються плями круглої форми з червоністю, діаметром близько 10 мм, потім вони плавно піднімаються над загальною поверхнею шкіри і перетворюються на горбки, а потім - в пухирці з рідиною. Рідина спочатку жовтувата і прозора, але швидко каламутніє, на місці пухирця утворюється скориночка, а по центру вона втягується всередину. Різні за часом освіти елементи можуть перебувати в різній стадії. Елементи підсихають за пару днів, і якщо дитина їх не здирає - вони відпадають без слідів і рубців. Елементи висипу в різній стадії «цвітіння» тримаються на тілі до двох-трьох тижнів. Вітрянки без висипань практично не буває.

Як сьогодні лікують вітрянку?

Ера мащення дітей зеленкою поступово відходить у минуле, і їй на зміну приходить нове і адекватне лікування, яке приносить реальне полегшення. Перш за все, суть лікування - це забезпечення гігієни ран і профілактика бактеріальної інфекції. При підвищенні температури і поганому самопочутті дитині краще полежати в ліжку, при температурі малюк буде потіти, і його треба часто переодягати і міняти постільну білизну.Важливо знати: дитину необхідно купати щодня, раніше існували заборони на купання дитини - це шкідлива рекомендація. Шкіра повинна бути чистою, і тоді не буде необхідності змальовування дитини зеленкою. Мити дитину слід з дитячим милом без застосування мочалок або губок, щоб не здерти скоринки. Якщо турбує сильний свербіж - можна прийняти ванну з харчовою содою.Щоб дитина не чухала і не здирала кірки, коротко острижіть їй нігті, давайте антигістамінні засоби - вони знімають свербіж і заспокоюють.Зеленкою елементи можна не мазати - вона потрібна, якщо дитину не миють, щоб хоч якось знезаразити шкіру і помітити старі елементи. На сьогодні ринок засобів для догляду за ранками від вітрянки пропонує відмінні засоби - каламін-лосьйон, розчин календули, феністил-гель, бепантен-плюс. Якщо дитину сильно турбує свербіж, можна дати їй на ніч супрастин або тавегіл у віковій дозі.У порожнині рота елементи можна обробляти мірамістином, люголем або йодинолом, полоскати рот з содовим розчином.

Рекомендації


батькам та дітям щодо поведінки в умовах низьких температур,попередження випадків переохолодження та обморожень.

Холод згубно впливає на дрібні кровоносні судини людини. Судини в кінцівках інстинктивно звужуються щоб зберегти тепло, тому через холод церкуляція крові в кінівках уповільнюється. Першими замерзають пальці рук та ніг, а також вуха і ніс - вони найменше захищені. Замерзає шкіра, а вже потім підшкірний шар, судини, м'язи, нерви та кістки.

Враховуючи вищезазначене рекомендуємо:

1. Одягати дітей багатошарово (краще одягнути кілька легких кофт ніж одну теплу, це попередить спітніння, яке на морозі небезпечне), одяг має бути вільним;

2. Захищайте відкриті ділянки шкіри, вдягайте рукавички, а ніс та вуха захищайте шапкою, шарфом, піднятим коміром;

3. Не виходьте з дітьми на мороз голодними, обов'язково добре поїжте висококалорійну страву. Змерзли - також з'їжте що-небуть;

4. Якщо довгий час Ви перебуваєте з дітьми на вулиці, заходьте кожні півгодини у тепле приміщення (магазин, офіс тощо);

5. Візьміть із собою термос із гарячим напоєм;

6. Вміру рухайте руками, ногами, аби посилити кровообіг у замерзлих судинах. Можете пострибати з ноги на ногу - тільки не дуже енергійно, це може зашкодити замерзлим тканинам;

7. Слідкуйте щоб діти не перевтомлювалися, оскільки така дитина швидше піддається переохолодженю;

8. Поясніть дітям, що не можна торкатися металевих виробів голими руками та язиком;

9. Категорично забороняється вживання алкогольних напоїв та нікотину;

10. Не думайте, що переохолодження мине саме по собі і як тільки з'являються його симптоми - воскові плями та оніміння шкіри, негайно перейдіть у тепле приміщення та зверніться до лікаря.

Будьте уважні до себе та здоров'я своїх дітей!


Пам’ятка для батьків

Режим харчування дитини вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:

·перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

·під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

·після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);

виховувати слухняність, пошану до дорослих;

заохочувати висловлювати прохання;

навчати словам ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.

Коротко про КІР

Кір – гостре інфекційне захворювання, що характеризується лихоманкою, інтоксикацією, ураженням верхніх дихальних і плямистою висипкою на шкірі.

Кір викликається вірусом, що швидко гине при нагріванні, ультрафіолетовому опроміненні, під впливом дезінфікуючих засобів.

Джерелом інфекції є хвора людина, що стає заразним за 2 дні до появи перших ознак захворювання і залишається небезпечним для навколишніх протягом 5 днів після появи висипки.

Передача інфекції відбувається повітряно-краплинним шляхом. Зараження кором через треті особи і різні предмети не відбувається через малу стійкості вірусу в зовнішньому середовищі.

До кору високо сприйнятливі всі люди. Не хворівші і не щеплені, при зараженні занедужують в 100% випадків. В останні роки все частіше кором хворіють молоді люди, у яких згодом знизилася несприйнятливість до інфекції після зроблених у дитинстві протикоревих щеплень.

Вірус кору проникає в клітини слизової оболонки дихальних шляхів, там розмножується і кров’ю розноситься по всьому організмі. При цьому збудник накопичується в слизових оболонках очей, дихальних шляхів, порожнини рота, шкірі і вражає їх.

Кір приводить до зниження загального імунітету в період хвороби і наступних декількох місяців, що проявляється загостренням наявних у хворого хронічних запальних захворювань (гайморит, тонзиліт, отит і ін.).

Після перенесеного кору розвивається стійка довічна несприйнятливість до захворюванню. Після щеплень несприйнятливість зберігається близько 15 років.

Як розпізнати Кір?

Інкубаційний період триває 9-21 день. Захворювання починається з підвищення температури тіла до 38-39ºС, розвитку нежиті, грубого («гавкаючого») кашлю, осиплості голосу, світлобоязні, головного болю, загальної розбитості і порушення сну. З’являється одутлість обличчя, яскрава червоність коньюнктив і слизової оболонки порожнини рота./Files/images/images.jpg

На 2-3-й день хвороби на слизовій оболонці щік з’являються висипання у вигляді дрібних білих цяток (плями Бєльського – Філатова – Копліка). Звичайно вони розташовуються групами, ніколи не зливаються між собою і по зовнішньому виду нагадують манну крупу. Зберігаються протягом 1-3 днів, потім зникають.

На 4-ту добу хвороби за вухами і на переніссі, потім протягом доби на шкірі всього тіла, шиї і верхньої частини грудей з’являються цятки рожевого або червоних кольорів, які через кілька годин збільшуються в розмірах, перетворюються у великі плями пурпурних кольорів, мають нерівні краї, зливаються. Вид шкіри між елементами висипки звичайний. На 5-у добу висип поширюється на тулуб і руки, на 6-ту – на ноги.

Період висипання характеризується підвищенням температури тіла до 40 ºС, посиленням запалення дихальних шляхів і погіршенням загального стану хворого. Температура тіла досягає максимуму на 2-3-й день висипання, а потім швидко знижується до норми, і наступає видужання. Висип зберігається протягом 3-4 днів, потім починає бліднути й здобувати бурий або жовтуватий відтінок у такому ж порядку, у якому з’явився.

Відцвітання висипки може супроводжуватися лущенням шкіри.

Ускладнення. Запалення легенів, вуха, придаткових пазух носа, поразка роговиці, нервової системи.

Як лікувати Кір?.

Лікування хворого кором проводиться також, як хворих гострими респіраторними вірусними інфекціями. При вираженому запаленні кон’юнктив за нижні повіки варто закапувати 20% розчин сульфацилу натрію по 2 краплі 3-4 рази в день, хворому додати зручне положення у ліжку, щоб в очі не падало світло.

Ізоляція хворого припиняється через 5 днів з моменту появи висипки.

Як попередити Кір?

Надійним методом попередження кору є вакцинація.

Контактувавші із хворим, нещеплені і не хворіші на кір діти не допускаються в дитячий колектив протягом 17 днів. Їм протягом 2-ої доби після контакту з хворим проводиться вакцинація для попередження захворювання або вводиться імуноглобулін у дозі 0,25 мол/кг протягом 5 днів після контакту для попередження або полегшення перебігу хвороби.

Шість принципів здорового харчування:


Так само, як і рухова активність, загартувальні процедури, харчування дитини — невід'ємний чинник міцного здоров'я. Харчування дитини спрямоване на те, щоб у дитини збільшилась маса тіла, але не за рахунок жирових відкладень, а росту і розвитку м'язових тканин. Щоб досягти бажаного ефекту, го­дувати дитину треба з урахуванням кількох принципів.

Першийпринцип—різноманітність харчування.

Щоб дитина отримувала необхідні для життя й розвитку речовини, городину та садовину, хлібобулочні та круп'яні вироби, білки тваринного походження. Основу раціону мають становити продукти з цілого зерна (мюслі, вівсяні пластівці, гречка, хлібобулочні вироби з цільного зерна тощо). Друге за важливістю місцезаймають овочі та фрукти. На третьому місці — молочні продукти та носіїбілка. Вершиною цієї своєрідної піраміди є жири, цукор, кондитерськівироби.

Другийпринцип—натуральність харчування.

Практична реалізація його полягає в тому, що до раціону дитини вводять максимум свіжих продуктів у сирому вигляді або після мінімальної термічної обробки,а саме:
•пити натуральне непастеризоване молоко, готувати з нього морозиво, йогурти, сир кисломолочний,сир твердий;
•готувати м'ясні страви лише з натурального (не консервованого м'яса), мінімізувати в раціоні дитини ковбасні вироби;
• не споживати консервованих продуктів;
• не споживати білого комерційного хліба;
• обмежити використання в їжу здоби;
• під час приготування страв використовувати тільки нерафіновані олії;
• остерігатися вживання сирих яєць, оскільки білок сприяє розвиткові біотипової недостатності, а вживання комерційних яєць може спричинитися до захворювання на сальмонельоз;
• надавати перевагу вживанню свіжих фруктів та ягід.

Третій принцип-стимуляція апетиту.

Тут можна порадити:

· зменшити у стравах вміст жиру, оскільки жир пригнічує секрецію шлункового соку;
· не давати дитині пити під час їжі, бо зайва рідина розбавляє шлунковий сік, через що їжа довше затримується в шлунку;
· між основними прийомами їжі дозволяти дитині вживати тільки свіжі овочі та фрукти, натуральні свіжі соки, компоти. Це стимулює шлункову секрецію, підвищує апетит;
·за можливостігодувати дитину на свіжому повітрі. Чудовим стимулом апетиту є обід на березі річки, в лісі біля вогнища.

Четвертий принцип-психофізичне задоволення від їжі (десерт).

На десерт можна порекомендувати коктейлі на основі сухого молока, яєчного порошку з додаванням цукру, свіжих фруктів, горіхів, порошку какао. Кондитерські вироби з чистим шоколадом не можна використовувати на десерт. Шоколад містить щавлеву кислоту, що перешкоджає всмоктуванню мінеральних речовин. Окрім того, шоколад має сильні алергенні властивості. Дітям рекомендують тільки молочний шоколад, можна з горіховими наповнювачами.

П’ятий принцип-регулювання роботи кишечника.

Для цього необхідно включати в раціон страви з харчовими волокнами (овочі, фрукти, цільне зерно) та кисло­молочні продукти.

Шостий принцип-корекція ваги.

В раціоні різко знижують вміст жирів, простих вуглеводів (цукор, конд.вироби), всі види виробів з тіста (булки, макарони), а також картоплі, круп (окрім вівсяної та гречки) й дуже солодких продуктів.

А підсумок усього цього дуже простий —здоров'я дитини і грунтується на натуральній грубій їжі, а не на екзотичних продуктах і стравах.

РЕЖИМ ХАРЧУВАННЯ ДИТИНИ ВДОМА

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:

- перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
- під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
- після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі,а саме:
- привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
- виховувати слухняність, пошану до дорослих;
- заохочувати висловлювати прохання;
- навчати словам ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.



ВПЛИВ КУРІННЯ ТА АЛКОГОЛЮ НА ОРГАНІЗМ ПІДЛІТКА

Вплив куріння та алкоголю на організм підлітка

Алкоголь як чинник ризику захворюваності

“Алкоголізм . мертвою хваткою тримає людство . і збирає з нього жахливу данину пожираючи молодість, підриваючи сили, подавляючи енергію, гублячи кращий цвіт роду людського”.

Джек Лондон.

Вживання алкогольних напоїв належить тільки до медичних, але й до соціальних бід. У всіх країнах світу проводиться активна боротьба з цим злом, видається безліч книжок, в яких переконливо доводиться шкідливість і підступність алкоголю, проте кількість осіб, котрі вживають алкоголь, не зменшується. Разом з тим, навіть нерегулярний прийом незнаних доз алкоголю токсично впливає на організм. Так, алкоголь нейтралізує вітамінів групи В, які необхідні для нормального проведення нервових імпульсів, блокує дію Фотієвої кислоти, яка є одним із чинників оновлення клітин організму. Згідно даних ВООЗ, алкоголь є причиною кожного третього випадку смерті у світі.

Вживання алкоголю призводить до збільшення вмісту в крові холестерину, який, змінюючи стан стінки кровоносних судин, викликає розвиток атеросклерозу, що часто призводить до інфаркту або інсульту. В результаті хронічного отруєння серцевого м’яза продуктами розпаду алкоголю порушуються нормальний перебіг обмінних процесів в міокарді, його скоротлива та провідна функція. При частих повторних прийомах алкоголю м’яз серця робиться слабким, дряблим, порожнини серця розтягуються, на поверхні серця та в проміжках між м’язовими волокнами відкладається жир. Це значно утруднює роботу серця – виникають аритмії, розвивається серцева недостатність.

Підвищений артеріальний тиск також часто обумовлений вживанням алкогольних напоїв.

Етиловий спирт всмоктується в шлунку та тонкому кишківнику. З током крові він потрапляє в усі органи і тканини, де уповільнює та порушує перебіг метаболічних процесів. Внаслідок того, що переробка нейтралізація алкоголю відбувається в печінці, у людей, котрі зловживають алкоголем, часто виникають хронічні захворювання жовчевидільних шляхів та печінки. Серед них особливо небезпечним є алкогольний цироз печінки.

Вживання алкоголю може викликати варикозне розширення вен стравоходу.

При сильному кашлі або блювоті можливе виникнення інтенсивних кровотеч, які часто закінчуються смертю. Окрім того, алкоголь сприяє розвиткові запалення підшлункової залози. При цьому порушується продукція інсуліну, внаслідок чого виникає таке тяжке захворювання, як цукровий діабет.

Негативно впливає алкоголь і на нирки сечовидільні шляхи, якими видаляються профекти його метаболізму.

У людей, котрі зловживають алкоголем тривалий час, виникають різноманітні ураження нервової системи, з яких найбільше поширеними є ураження периферичної нервової системи – алкогольні полі невропатії. Ці захворювання розвиваються напроти певного часу. Поступово в кінцівках з’являються відчуття “затерпання”, “повзання мурашок”, “поколювання”. Можливе значне зниження чутливості на стопах та кистях рук.

Дуже вразливою до токсичного впливу алкоголю є центральна нервова система. Перші впливи алкоголю на ЦНС з’являються ще через 5-7 хвилин після його прийому.

Важливо зазначити, що вживання алкоголю значно погіршує перебіг всіх захворювань, якими страждає людина. Алкоголь підвищує сприйнятливість організму до інфекційних захворювань, також дуже легко захворіти раковими захворюваннями.

Куріння як чинних ризику захворюваності.

Куріння – один зі основних чинників ризику, які сприяють розвиткові хронічних захворювань бронхолегеневої системи. Шкідливі речовини тютюнового диму і зовнішнього повітря та бактерії не видаляються назовні, а осідають в бронхах. Розвиваються запальні процеси, внаслідок яких зменшується прохідність бронхів і порушується нормальне дихання. Ті, хто курять, у 10-30 разів більше ризикують захворіти будь-якими респіраторними захворюваннями, ніж ті, хто не курять. Смертність серед курців, котрі страждають хронічним бронхітом, вища в 21 раз.

Куріння є чинником ризику виникнення хвороб печінки, підшлункової залози, шлунку та кишківника. Доведено, що куріння призводить до розвитку гастриту. Виразки шлунку та дванадцятипалої кишки. Ці захворювання у курців зустрічаються на 60% частіше, ніж у людей, котрі перебувають в аналогічних умовах, але не курять.

Внаслідок гальмування скоротливої та рухливої функції шлунку і кишківника у курців зникає апетит, погіршується травлення, виникають розлади.

Під впливом куріння знижується насиченість крові киснем і розвивається кисневе голодування , від якого передусім страждає головний мозок.

Внаслідок куріння в організмі руйнується значна кількість аскорбінової кислоти – вітаміну С. Встановлено, що одна викурена цигарка позбавляє організм 25 мг аскорбінової кислоти.

Нестача аскорбінової кислоти згубно діє і на стан нервової системи: підвищується стомлюваність, погіршується пам’ять. Підлітки, які починають курити, звичайно погано вчаться.

Звичайна швидкість реакції людини на подразнення становить 0,5 секунди. При курінні вона подовжується до 1 секунди, тобто вдвічі. Що це означає?

Скажімо, у водія автомашини збільшується вдвічі час гальмування. При швидкості 60 км на годину за цей час машина пройде зайвих 8 м, це може спричинитися до катастрофи, загибелі людей. А спорті? Уповільнена реакція воротаря-хокеїста коштуватиме команді кількох пропущених шайб. Уповільнена реакція в тенісі – це пропущені м’ячі. Людина з поганою реакцією не може грати у футбол.

Тютюн негативно впливає не тільки на швидкість, а й н чіткість реакції.

Під впливом нікотину погіршується гострота зору. Куріння знижує м’язову силу, заважає нормально працювати, старить людину.

ГОСТРІ КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ, ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА

До гострих кишкових інфекцій відносяться : черевні тифи, сальмонельози, дизентерія, гастроентероколіти, холера. Актуальними чинниками передачі кишкових інфекцій залишаються неякісно промиті овочі, зелень, фрукти, ягоди й молочна продукція, що купується населенням на ринках, у т.ч. стихійних, у приватних осіб, зберігається без належних температурних умов та вживається без необхідної термічної обробки. При сальмонельозі провідними факторами передачі є сирі або недостатньо термічно оброблені яйця, м'ясо птиці, приготовлене з порушенням гігієнічних вимог. Більшість групових інфекційних захворювань та отруєнь виникають після проведення масових святкувань. Основними причинами спалахів є нехтунання елементарними правилами особистої гігієни, порушення технологій приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму. Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються "із запасом", що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань та продуктів їх життєдіяльності. Зараження відбувається при проникненні збудника через ротову порожнину в організм здорової людини, визиваючи ураження травної системи. Захворювання проявляється в вигляді тих чи інших порушень функцій органів травної системи. Характерними є нудота, блювота, діарея, різкі болі в області живота, загальна слабкість, підвищення температури тіла. Від хворої людини збудник з виділеннями попадає в зовнішнє середовище. Тривале виживання мікробів в зовнішньому середовищі, забруднення ними води, фруктів, овочів, харчових продуктів при вживанні яких відбувається зараження здорових осіб, ставить ці інфекції в ряд найбільш розповсюджених в даний час. Джерелом кишкових інфекцій є хвора людина. Але головними розповсюджувачами є особи з легким перебігом захворювання і особливо ті, хто по роду своєї діяльності зайнятий в сфері обслуговування населення. А саме - продавці продуктових магазинів, робітники системи громадського харчування, підприємств харчової промисловості, дитячих закладів. Залишаючись на робочому місці, такі співробітники, будучи хворими, здатні забруднювати збудниками все, до чого торкаються їх руки: посуд, харчові продукти, предмети навколишнього середовища.

З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь рекомендовано:

- не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб, зазначений на упаковці, та у встановлений термін;

- не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб. Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі, споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції;- не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини. При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском;- не готувати страви із запасом; приготовлені страви бажано вживати відразу, а у разі повторного споживання, вони мають проходити вторинну термічну обробку; зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин;- не брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання);- не приготовляти багатокомпонентні страви, що вимагають високої термічної обробки (паштети, м'ясні салати тощо)та не зберігати їх без халадильного обладнання, при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом.

З метою попередження виникнення та розповсюдження гострих кишкових інфекцій в осінньо-зимовий період треба виконувати прості правила, які допоможуть залишатися здоровими.

Захворіти на кишкові інфекції можна через:- вживання немитих овочів та фруктів;- вживання продуктів з порушеними умовами/термінами зберігання або виготовлених при неналежній термічній обробці;

Попередити кишкові інфекції можна, дотримуючись гігієнічних правил:- мийте руки з милом перед приготуванням їжі, її споживанням та після відвідування туалету;- ретельно мийте овочі та фрукти або обдавайте їх окропом перед вживанням;- купуйте продукти харчування лише в місцях санкціонованої торгівлі;- дотримуйтесь термінів та умов зберігання продуктів, не складайте разом сирі та термічно оброблені продукти;- вживайте продукти після достатньої термічної обробки, в жодному разі не вживайте продукти та страви сумнівної якості.

Пам'ятайте, що хвороба проявляється не відразу. Період від моменту інфікування до перших проявів захворювань найчастіше продовжується від 2 до 7 діб. Згодом проявляються характерні ознаки захворювання: слабкість, головний біль, блювота, болі в животі, пронос, підвищення температури. У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання слід терміново звернутися до лікувально-профілактичного закладу.

Запобігання отруєньгрибами, рослинами та їх насінням.

Гриби людина споживає у їжу з давніх часів. До їстівних відносяться білі гриби, красноголовці, маслюки, опеньки, грузді та ін.

На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які -- ні. Отруєння грибами виникають при вживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів -- при неправильній їх обробці та консервуванні.

Отруєння грибами досить часто закінчуються смертю.

Щоб запобігти отруєнню, необхідно додержуватись таких правил:

Øзбирати гриби тільки з дорослими;

Øзбирати гриби потрібно тільки ті, які ви добре знаєте;

Øніколи не збирайте і не вживайте гриби, в яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), і не куштуйте їх;

Øнамагайтеся брати гриби тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрічі з блідою поганкою;

Øне збирайте «печериці», в яких на нижній поверхні шляпки є пластинки білого кольору;

Øпам'ятайте про хибні опеньки: не беріть гриби з яскраво пофарбованим капелюшком;

Øніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, вялі й зіпсовані гриби;

Øбудьте також уважними при збиранні ягід і рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не відомі.

Здоров'я і навіть життя людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу.

При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря.

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. До приходу лікаря необхідно перш за все постаратися будь-якими засобами вивести отруйну речовину з організму. Для цього необхідно звернутися до дорослих, щоб допомогли промити шлунок і спорожнити кишечник. Шлунок промивають теплою водою, содовим розчином або слабким розчином марганцевокислого калію.

Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації і в період перебування у лікарні повинен дотримуватися строгого постільного режиму.

Пам'ятайте -- без грибів можна прожити!

ХАРЧОВЕ ОТРУЄННЯ

Харчові отруєння , особливо влітку, зазвичай бувають викликані сальмонелою і відносяться до типів гастроентеритів, які є найчастішою причиною звернення в "Швидку допомогу".

Гастроентерит -захворювання шлунку і кишечника, його викликає бактеріальна або вірусна інфекція. Заразитися ним можна при контакті з хворим. Поширення хвороби деколи приймає масштаби епідемії. Ще один шлях зараження - споживання забрудненої води або несвіжої їжі. Симптоми гастроентериту і сальмонельозу зазвичай проявляються через 1-3 дні після інфікування, до них відносяться діарея і блювота, жар і спазми шлунку. До групи найвищого ризику належать діти, а також літні і хворі люди, які особливо уразливі через схильності зневоднення, посилює гастроентерит. Важливо взяти до уваги заходи профілактики, особливо влітку:

- Пильно стежте за свіжістю яєць і страв, до складу яких вони входять, - майонезів, салатів, соусів, відкритих пирогів та десертів.

- Зелений салат, сирі фрукти і овочі слід ретельно мити.

- Якщо ви харчуєтеся поза домівкою, зверніть увагу на зберігання і обробку птиці, риби і м'яса.

- Купуйте морепродукти тільки у надійних продавців.

- Будьте обережні з сирою рибою, сосисками, холодним м'ясом.

Дитячу пляшечку для годування слід стерилізувати та утримувати в бездоганній чистоті.

- Питна вода повинна бути бутильованої або кип'яченої.

ВИСИП

Порушення цілісності шкірних покривів у вигляді висипів можуть виникнути не тільки з причини захворювання будь-якої системи організму людини (травної, ендокринної), але і як наслідки стресів, нервового перенапруження, емоційного зриву, депресії.

Даному захворюванню схильні всі верстви населення - починаючи від немовлят і закінчуючи літніми людьми, але жінки хворіють частіше, ніж чоловіки. Шкірні висипання на нервовому грунті можуть проходити самостійно, без стороннього втручання, а ось хронічна форма даного захворювання потребує втручання фахівця.

У такому випадку слід звернутися до терапевта, який направить вас до вузько профільного фахівця (це може бути невролог, дерматолог, алерголог). Характерні прояви даного захворювання Шкіряний свербіж. Відчуття хворобливо-лоскоче подразнення шкіри найчастіше виникає на верхніх і нижніх кінцівках, в волосистої частини голови, іноді хворі скаржаться на свербіж в області заднього проходу; Сліди розчісування (подряпини, рани); Зміни на шкірі у вигляді висипу, прищів, пухирів. Додаткові симптоми - підвищення температури тіла, неспокій, набряклість в області висипань, безсоння і т.д. Шкірні висипання на нервовому грунті візуально можуть нагадувати звичайну кропив'янку.

Лікування шкірних висипань, що виникли на нервовому грунті Насамперед, слід виключити причину, що спровокувала шкірні висипання. Можна скористатися заспокійливими, седативними засобами, які нормалізують психологічний стан пацієнта, а також усунуть неприємні відчуття, пов'язані з нестерпним свербінням.

Найпростіше і доступне засіб при періодичних нервових зриви - валеріана (в таблетках або у вигляді настоянки). При постійному неспокої, що супроводжується шкірним свербінням і висипаннями, слід проконсультуватися у лікаря, який призначить комплексне симптоматичне лікування. Яке включає застосування антигістамінних, протиалергічних препаратів. Пам'ятайте, не слід займатися самолікуванням - це може посилити захворювання!

Причини шкірних висипань на нервовому грунті Недосипання; Зміна життєвих обставин; Звичайні побутові проблеми; Стреси; Страхи; Захворювання різних систем організму. Звичайно, існує багато обставин, що впливають на наш внутрішній світ, порушення якого тягне за собою шкірні висипання на нервовому грунті.

Але, ефективною профілактикою даного захворювання є гарний настрій. Намагайтеся зберігати спокій у будь-яких обставин!

Ознаки авітамінозу

Довгоочікувана весна прийшла, а разом з нею з'явилися такі неприємні речі, як ламкість нігтів і волосся, тьмяна бліда шкіра, кровоточивість ясен, тріщинки на губах, стійке відчуття апатії, роздратування і млявості ... Крім того, у багатьох саме навесні загострюються багато хронічні захворювання, та й банальна застуда може тривати нескінченно, інформує портал econet.

Все це - ознаки авітамінозу, про який ми начулися і яким ми налякані. Чи справді все так погано?

Насправді більшість з нас навесні страждає не від авітамінозу, а від гіповітамінозу, тобто брак в організмі тих чи інших вітамінів і мінералів. Однак «народне» назва «авітаміноз» прижилося у нас, і ми ним користуємося, часто не підозрюючи, що авітаміноз - це повна відсутність вітамінів в організмі. Це грізне захворювання призводить до цинги, а в особливо важких випадках - до летального результату. На щастя, подібне явище досить рідко.

Головна причина нестачі вітамінів - недостатнє отримання їх з їжею. Зрозуміло, що взимку кількість фруктів і овочів на нашому столі різко знижується. Ситуація ускладнюється тим фактом, що, за твердженнями вчених, за останні 50 років вміст вітамінів в овочах і фруктах значно зменшилася. Наприклад, яблука і апельсини «загубили» 66% вітаміну А, в курці кількість того ж вітаміну знизилося на 70%, в зелені стало менше кальцію на 46,4%, а в капусті - на 85%! Цей список можна довго продовжувати.

Кращий сніданок для роботи мозку: Яйця

Пояснюється така ситуація просто: сьогодні овочі та фрукти вирощуються здебільшого форсованими методами, хлібороби прагнуть зняти по 2-3 врожаї за сезон. За рахунок цього грунт сильно збіднюється корисними речовинами, відповідно, ці речовини зникають і з плодів землеробства.

Як відомо, кращий спосіб лікування будь-якої хвороби - це її профілактика. Так і з гіповітамінозом: набагато простіше не допустити його розвиток, ніж потім лікувати наслідки.

Переважна більшість при перших же ознаках млявості і слабкості, проблемах зі шкірою, нігтями і волоссям вигукують: «Все зрозуміло - авітаміноз!» - І кидаються в аптеку, скуповуючи там підряд всі вітаміни і беручись поїдати їх буквально жменями. А як же - адже ось і реклама стверджує, що потрібно приймати полівітаміни, аскорбінку і мультивітаміни, і на яскравих коробочках написано, що вони вирішують всі проблеми.

Такий самостійно поставлений діагноз і самолікування - далеко не кращий вихід з положення. Не думайте, що, якщо вітаміни продаються без рецепта, значить, можна їх вживати безконтрольно. Ставити діагноз і прописувати лікування може тільки лікар! Багато що здаються нешкідливими пігулки і капсули здатні серйозно зашкодити організму.

Давайте все-таки спробуємо уникнути нестачі вітамінів, доповнюючи свій раціон натуральними, природними їх джерелами. Це набагато природніше і безпечніше.

- Вітамін А, який необхідний для здоров'я очей, краси шкіри і волосся, міститься в рибі, яйцях, печінці, сирі, молоці, моркві, помідорах, шпинаті, зеленому салаті, петрушці і майже у всіх овочах.

- Вітамін В1 захищає наші нервові клітини, допомагає легше перенести стреси, зменшує відчуття втоми. Щоб наситити організм вітаміном В1, потрібно вживати горох, квасоля, яйця, печінка, молоко, паростки пшениці і уникати надмірного споживання кави - цей напій здатний звести корисну дію вітаміну В1 до нуля.

- Вітамін В2 сприяє регенерації шкіри, швидкому оновленню клітин, запобігає розвитку онкологічних захворювань і нормалізує вміст цукру в крові. Такий необхідний вітамін міститься в вівсяних пластівцях, свинині, рибі, соєвому маслі, овочах, яйцях та молочних продуктах.

- Вітамін В6, який особливо корисний жінкам (покращує стан перед менструаціями), знаходиться в мізках, печінці, нирках, бананах, сливах, родзинках, капусті, вівсяних пластівцях.

- Вітамін В12 корисний при лікуванні нервових розладів і недокрів'ї, його ви знайдете в нирках, печінці та яєчному жовтку.

- Вітамін С успішно підвищує загальну опірність організму, позитивно впливає на роботу імунної системи, а знаходиться він в цитрусових, цвітній капусті, зеленому горошку, редьці, квасолі, фруктах і овочах червоного кольору.

- Вітамін Е підвищує працездатність, допомагає при порушеннях систему кровообігу. Міститься в пшеничних паростках, молоці, салаті, а також в соняшниковій, арахісовій і соєвому маслі.

- Вітамін F, якого багато в риб'ячому жирі, сушених фруктах і оливковій олії, уповільнює процес старіння, надає шкірі еластичність і пружність, а волоссю - блиск і здоровий вигляд.

- Вітамін К активізує процес кровотворення, допомагає мінеральним речовинам проникати в кісткові тканини. Щоб отримати цей вітамін, слід вживати морські водорості, солону капусту, зелений чай, шпинат, сочевицю і ріпчасту цибулю.

З настанням весни особливо необхідно активно насичувати свій організм вітамінами А, С, D, Е і групи В. Це допоможе уникнути частих простуд, оживити і підтримати шкіру, поліпшити стан і зовнішній вигляд волосся і нігтів, додасть вам енергії і перешкодить накопиченню в організмі токсинів . Вітаміни знімуть втому, зміцнять нервову систему, підвищать працездатність

РОТАВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ

Причина ротавірусної інфекції – ротавірус. Захворювання має й інші назви: кишковий грип, гастроентерит, ротавіроз, шлунковий грип. Джерело інфекції – хвора людина або переносник, тобто той, хто сам не хворіє, але поширює. Ротавірусна інфекція вражає дорослих і дітей, але у першому він проходить в легкій формі. Хворий заразний з першого дня, коли з’явилися симптоми, і до моменту одужання, яке настає через тиждень.

ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ КИШКОВИЙ ГРИП?

Багато дізнаються, що таке ротавірусна інфекція, тільки після того, як відчують перші симптоми. Лікарі кажуть про сезонність захворювання, пік поширення припадає на холодну пору року: листопад – квітень.

Основний спосіб передачі – фекально-оральний, гастроентерит – це «захворювання немитих рук», але інфекція може передаватися через воду і деякі продукти харчування. Вірус розвивається в молочних продуктах, для нього сприятлива холодна середу, тому він може довгий час жити на їжі в холодильнику.

СИМПТОМИ КИШКОВОГО ГРИПУ У ДОРОСЛИХ І ДІТЕЙ

Кишковий грип носить як епідемічний характер, тобто фіксуються спалахи інфекцій, так і спорадичний. Ротавірус проникає в шлунок і кишечник, страждає більшою мірою тонка кишка, починається запалення оболонок кишечника. Саме це і визначає основні симптоми ротавірусу.

У дітей захворювання проходить складніше, ніж у дорослих. Але основні симптоми проявляються незалежно від віку хворого. Кишковий грип протікає циклічно, у кілька етапів: інкубаційний – 1-2 діб, гострий – від 3 до 7 днів, але при тяжкому перебігу і ускладненнях може протривати і більше тижня, час відновлення – до 5 діб.

СИМПТОМИ:

· раптовий початок: різке і значне підвищення температури, частий стілець, діарея, нудота, блювання;

· нежить, почервоніння горла, біль у гортані;

· зниження апетиту, ослаблений стан, швидка стомлюваність, головні болі;

· болі у верхній частині живота;

· озноб, який не завжди супроводжується підвищеною температурою.

Ротавірусна інфекція у дітей протікає важче. Імунітет дорослої людини набагато сильніше дитячого, тому часто всі симптоми стерті, багато хто навіть не здогадуються, що захворіли, вважаючи, що просто «з’їли щось не те». Практично у всіх випадках спостерігаються проблеми з ШКТ, рідше з’являється температура і проблеми з верхніми дихальними шляхами.

ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНИЙ КИШКОВИЙ ГРИП: МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ

Але не можна ставитися до кишковому грипу легковажно, особливо людям з ослабленим імунітетом. Якщо організму складно впоратися з інфекцією, розвивається серцева недостатність, яка може стати причиною смерті. Згідно з медичною статистикою, від цієї інфекції помирає близько 2,5-3% пацієнтів.

Після хвороби зміцнюється імунітет, тому людина, що перенесла гастроентерит, може надалі захворіти легкою формою або взагалі протягом життя не страждати від кишкового грипу.

СПОСОБИ ДІАГНОСТУВАННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ

Діагностувати хворобу складно, особливо якщо зараження одиничне. Симптоми, які у дорослих не завжди з’являються явно, характерні для різних захворювань ШКТ.

Щоб точно поставити діагноз, лікарі призначають обстеження, яке виявить в організмі наявність ротавірусів. Для цього використовують різні методи діагностики. Досліджень досить дорогі, тому при кожному розладі робити їх не варто.

ЛІКУВАННЯ ТА ПРАВИЛА ХАРЧУВАННЯ ПРИ РОТАВІРУС

Враховуючи, що ротавірусна інфекція у дорослих протікає в легкій формі, особливого лікування не проводиться. Але якщо симптоматика яскраво виражена, то необхідно позбавлятися від конкретних ознак кишкового грипу. Як правильно лікуватися і як боротися з різними симптомами?

1. Запобігання зневоднення. При діареї організм втрачає багато солей і води, тому потрібно більше пити розчинів солей. Але дотримуватися при цьому кілька правил: не можна пити насильно, це може викликати блювоту, що ускладнить перебіг хвороби. Щоб запобігти зневоднення, в аптеці потрібно придбати розчини солей, наприклад, «Регідрон» (1 пакетик порошку розчиняється в 1 літрі води). Ліки приймається по 50 мл кожен 30 хвилин. «Регідрон» можна замінити фізіологічним розчином (1 ч.л. солі розводиться в 1 літрі води), п’ється так само.

2. Харчування під час хвороби. Якщо немає апетиту, не можна їсти насильно. Харчуватися потрібно часто, але невеликими порціями, щоб не викликати блювотні рефлекси. Бажано готувати ягідний кисіль, рисову кашу, курячий бульйон і т.д. З раціону прибрати молочні продукти, вони – сприятлива для бактерій середу, а також їжу, багату вуглеводами.

3. Висновок токсинів. Лікарі призначають «Полісорб», «Смекту» або активоване вугілля.

4. Допомога ШКТ. Під час хвороби в організмі недостатня кількість ферментів, тому необхідний прийом ферментних препаратів (наприклад, «Мезиму» або «Фесталу»), бактерійних лактомістких препаратів («Лінекс», «Ацилакт», «Лактобактерин»).

5. Зниження температури. У дорослих при кишкової інфекції температура тіла підвищується до 37,7, у дитини вона може досягати 39,5. Приймати жарознижувальну можна тільки в тому випадку, якщо показники вище 38,5. Для цього можна випити Парацетамол або інші препарати для зниження температури, зробити обтирання горілкою.

При виникненні ротавірусної інфекції, як лікувати самостійно вирішувати не варто, особливо якщо захворювання протікає складно. При тривалій діареї, гострих болях, високій температурі, прогресуванні хвороби, появі нових симптомів – необхідно без зволікань звернутися до лікаря. У таких випадках потрібне стаціонарне лікування.

ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАННЯ

Профілактичні заходи проти ротавірусу ділять на специфічні і неспецифічні. Перші – це вакцини, вони приймаються орально, але доступні тільки в країнах Європи та США. В Україні лікарі рекомендують дотримуватися правил санітарних процедур та особистої гігієни:

· своєчасна ізоляція хворих дітей і дорослих на період хвороби;

· миття рук з протягом всього дня і перед кожним прийомом їжі;

вживання безпечних продуктів і питної води (обов’язково кип’яченою!). Не забувайте стежити за терміном придатності продуктів і ретельно мити фрукти і овочі. При несприятливому епідемокруженіі їх можна замочувати на 10 хвилин у 3% оцтової кислоти.

Ротавірусна інфекція – заразне захворювання, тому хворих потрібно обов’язково ізолювати, щоб не допустити епідемії. При перших ознаках і гострому перебігу кишкового грипу потрібно звернутися до лікаря (терапевта або інфекціоніста).

БОЛИТЬ ЖИВІТ. КОЛЬКИ. БІЛЬ У ЖИВОТІ ПРИ КИШКОВИХ КОЛІКАХ

Коліка являє собою різко виниклу біль в області живота. яка з’являється внаслідок спазм а мускулатури, або певного органу. Біль такого характеру виникає несподівано, але триває недовго і при цьому буває різної інтенсивності і триває протягом 6-12часов.

Далі болю чи припиняються, або переходять в запалення, яке вже має іншу назву. Так чи інакше, кольки не бувають постійними більше 12 годин, а потім м’язи втомлюються і біль припиняється. Відповідно, біль при кольках носить тимчасовий характер. Проте варто знати про те, що припинення коліків може означати початок наступного етапу захворювання, а не повне одужання.

Сама по собі біль є результатом спазму тонкої або товстої кишки, який охоплює весь кишечник. Кишкові коліки бувають супроводжуючими симптомами при гастриті. або запаленні підшлункової залози. Це відбувається через те, що при таких захворюваннях їжа перетравлюється не повністю і в такому вигляді потрапляє в кишечник. Ще однією причиною коліків може стати дуже холодна або зіпсована їжа. Таким чином, в кишечник проникають хвороботворні бактерії, і відбувається його зараження.

Симптоми болю в животі при кишкових коліках

Одним з головних симптомів кишкових коліків є періодичний біль в області кишечника, його спазми, спучування і виділення слизу при випорожненні. Біль при кольках буває різною залежно від статі, у чоловіків вона може віддаватися в область яєчок, а у жінок в область статевих губ.

Найчастіше виникнення коліків у дорослих можна пояснити виникненням нервової ситуації, або стресу. При цих болях температура залишається в нормі, а при промацування живота – м’язи розслаблені. Період коліків варіюється від декількох хвилин до декількох годин.

У тих випадках, коли у людини є гастрит, кишкові кольки можуть супроводжуватися нудотою і блювотою і повною відсутністю апетиту. Потім в основному трапляється діарея, біль у шлунку та спучування живота.

Крім того, нерідко кишкові кольки у дорослих можуть викликати кишкову непрохідність, яка буває двох видів: механічна і функціональна.

Діагностика болю в животі при кишкових коліках

У більшості випадків коліки супроводжуються порушенням стільця, болями в області живота і мають ознаками інтоксикації.

При появі ознак кишкових коліків, варто звернутися до лікаря, який проведе необхідні аналізи та діагностики для постановки точного діагнозу. Як правило, в список необхідних обстежень входить ректороманоскопія, іригоскопія і фіброколоноскопії. Дані процедури необхідні, щоб оцінити стан кишечника, його тонус і функцію товстої кишки.

Також варто звернутися до гастроентеролога, оскільки дуже часто виникнення кишкових коліків криється в проблемах з шлунком, або попаданні бактерій, що викликають інфекцію.

Варто обов’язково здати кал на флору, оскільки часто причиною кишкових коліків є дисбактеріоз.

Лікування болю в животі при кишкових коліках

Методи позбавлення від болю залежатимуть від причини, по якій виникли коліки. Отже, немає загального кошти від кишкових коліків.

перше, необхідно покласти хворому теплу грілку в область паху, що дозволить м’язам розслабитися.

Для того щоб допомогти хворому, можна зменшити біль у животі. але обов’язково з подальшим спостереженням лікаря для виявлення джерела. Дуже велике значення має подальший стан, будь то пронос, або затримка калу і газів. Виходячи з цього, буде розвиватися подальше лікування. В одному випадку можлива кишкова інфекція і тоді буде потрібно стаціонарне лікування в інфекційній лікарні, а в разі кишкової непрохідності знадобиться госпіталізація в хірургічне відділення. В обох випадках, відсутність лікування може мати сумні наслідки.

Однак необхідно зняти біль при кольках. У домашніх умовах можна прийняти засоби – спазмолітики, що діють переважно на кишечник: 2 таблетки но-шпи з м’ятним відваром, беллалгін в свічках або таблетках, папаверин з платіфілін 2таблеткі, клізма з теплим м’ятним відваром (200мл), 1 порошок смекти, розведений у 100мл води.

ЧАС­ТО БАТЬ­КИ ДУ­МА­ЮТЬ, ЩО ЯК­ЩО ДИ­ТИ­НА СКАР­ЖИТЬ­СЯ НА ГО­ЛОВ­НИЙ БІЛЬ, ТО, ШВИД­ШЕ ЗА ВСЕ, ПРИКИДАЄТЬСЯ.

Ви­хо­дить, що діти "ма­ють пра­во" хворіти тільки ди­тя­чи­ми хво­ро­ба­ми, а го­лов­ний біль - до­ля стар­ших. Ми все ще жи­ве­мо з по­дан­ням про ди­тя­чий та юнаць­кий вік як про по­ри, ко­ли організм в цілому здо­ро­вий. А це вже дав­но не так.

Періодичний або час­тий го­лов­ний біль в ди­тя­чо­му і підлітковому віці стає се­рй­оз­ною про­бле­мою. За да­ни­ми досліджень, се­ред дітей 3-5 років від го­лов­но­го бо­лю страж­да­ють всьо­го 3-5%, у шестирічних близь­ко 15%, а се­ред школярів май­же 80%.

От­же до цьо­го симп­то­му у дітей не мож­на відноситься не­се­рй­оз­но. Час­то повторюється го­лов­ний біль - яв­ний по­каз­ник за­хво­рю­ван­ня моз­ку, який сам по собі не прой­де. То­му чим раніше ди­ти­ну об­сте­жать і пролікують, тим кра­ще.

Ад­же ди­тя­ча нер­во­ва сис­те­ма по­ки перебуває в стадії фор­му­ван­ня і володіє ве­ли­ки­ми мож­ли­вос­тя­ми для відновлення. У зрілому віці будь-яке за­хво­рю­ван­ня моз­ку лікувати на­ба­га­то складніше.

Найбільш час­та при­чи­на го­лов­них болів в ди­тя­чо­му і підлітковому віці - по­га­ний стан су­дин го­лов­но­го моз­ку. В ході досліджень останніх років бу­ло пе­ре­кон­ли­во до­ве­де­но, що навіть невеликі мозкові судинні роз­ла­ди у дітей, потім, че­рез ро­ки мо­жуть відгукнутися моз­ко­ви­ми ка­та­стро­фа­ми - на­прик­лад, інсультами. То­му ви­яв­лен­ня та лікування го­лов­но­го бо­лю у підростаючого покоління за­раз є ду­же ак­ту­аль­ним пи­тан­ням.

Звідки бе­руть­ся ці судинні роз­ла­ди у малюків - в ос­нов­но­му во­ни фор­му­ють­ся в пе­ри­на­таль­но­му періоді. Не­спри­ят­ли­вий час вагітності і пологів у матері при­зво­дять до гіпоксії і ура­жен­ня нервової сис­те­ми, а та­кож су­дин у ди­ти­ни.

Дру­га по­ши­ре­на при­чи­на су­дин­них по­ру­шень - ро­до­ва трав­ма ший­но­го відділу хреб­та, що ве­де до по­раз­ки хре­бет­них артерій і хронічної недостатності су­дин моз­ку. На цьо­му тлі, надалі фор­му­ють­ся ба­га­то за­хво­рю­вань - ранній ос­тео­хонд­роз, ве­ге­то­су­дин­на дистонія, стійке підвищення артеріального тис­ку і, навіть, гострі по­ру­шен­ня моз­ко­во­го кровообігу.

Ста­тис­ти­ка свідчить: кро­во­ви­лив у мо­зок і ло­каль­не погіршення кро­во­пос­та­чан­ня ма­ють місце у кож­но­го де­ся­то­го но­во­на­род­же­но­го, а у не­до­но­ше­них дітей во­ни реєструються у вісім разів частіше.

СТАН СУ­ДИН РІЗКО ПОГІРШУЄТЬСЯ З ПО­ЧАТ­КОМ ШКІЛЬНИХ ЗА­НЯТЬ.

При­чи­ни зрозумілі - брак фізичної активності, три­ва­ла незруч­на по­за, психічне і фізичне пе­ре­нап­ру­жен­ня. Погіршення са­мо­по­чут­тя за­зви­чай проявляється у перші шкільні ро­ки і на по­чат­ку пу­бер­тат­но­го періоду.

Крім скарг на го­лов­ний біль у великої час­ти­ни школярів відзначається зни­жен­ня пам'яті, ува­ги, працездатності. На жаль бать­ки і пе­да­го­ги щедрі на свої діагнози: лінь, не­ба­жан­ня вчи­ти­ся, не­до­стат­ня відповідальність.

Насправді, цілком імовірно, що в основі зни­жен­ня успішності - по­ру­шен­ня то­ну­су су­дин і кро­во­пос­та­чан­ня моз­ку. Що це за по­ру­шен­ня?

Гіпотонія - над­лиш­ко­ве роз­ши­рен­ня це­реб­раль­них артерій.

· Проявляється пуль­су­ю­чи­ми го­лов­ни­ми бо­ля­ми, нерідко за ти­пом мігрені, однобічні.

Спазм - патологічне зву­жен­ня артерій моз­ко­вих.

· Го­лов­ний біль при цьо­му, три­ва­лий, що да­вить, мо­же суп­ро­вод­жу­ва­ти­ся ну­до­тою і блю­во­тою, за­па­мо­ро­чен­ня­ми, потемнінням в очах, підморгуванням чор­них му­шок пе­ред очи­ма.

ВЕ­НОЗ­НА НЕДОСТАТНІСТЬ.

· Виникає при утрудненні ве­ноз­но­го відтоку крові з че­ре­па, внаслідок чо­го су­ди­ни пе­ре­пов­ню­ють­ся кров'ю. У разі усклад­нен­ня ве­ноз­но­го відтоку найчастіше став­лять діагноз - ВЧГ, внутрішньочерепна гіпертензія, тоб­то, підвищення внутрішньочерепного тис­ку. Це найбільш час­тий діагноз.

Головні болі, викликані ангіодистоніями і обумовлені ВЧГ мо­жуть бу­ти та­ки­ми силь­ни­ми, що ди­ти­на не мо­же ви­ко­ну­ва­ти шкільні зав­дан­ня, гра­ти і взагалі щось ро­би­ти. Не див­но, що по­сту­по­во во­на починає відставати в навчанні, втрачає вся­кий інтерес до зви­чай­них роз­ваг, мен­ше рухається, сло­вом - якість жит­тя ди­ти­ни знач­но погіршується.

Так що, як­що ва­ша ди­ти­на ста­ла ма­ло­рух­ли­вою, безініціативною, мля­вою, впадає у туж­ли­вий стан або, на­впа­ки, пе­ретво­ри­ла­ся в дратівливу, не­по­си­дю­чу, не­слух­ня­ну, аг­ре­сив­ну - це привід відвідати нев­ро­ло­га.

ДО УВАГИ БАТЬКІВ!

Ентеробіоз – паразитологічна хвороба, яка викликається гостриками і характеризується ураженням кишечника, загальною аллергизацией організму і специфічними клінічними симптомами. Варто відзначити, що дана патологія відноситься до найбільш поширених гельмінтозів, найчастіше реєструється серед дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку.

Клінічні прояви хвороби

Симптоми ентеробіозу залежать від інтенсивності зараження, наявності реінвазії та індивідуальних реакцій, що відбуваються після потрапляння паразитів в організм. Первинна інвазія триває в основному дві доби. Паразитологічна інкубація починається з моменту активації самок.

Ентеробіоз: симптоми захворювання у дітей

Основний прояв хвороби – дискомфорт і нестерпний свербіж в області ануса, який провокує появу расчесов. Крім цього, ентеробіоз може протікати з супутнім парапроктитом, дерматитом, сфінктеріти, вульвовагинитом, а також підвищеною можливістю різних алергічних реакцій.

При тривалому перебігу захворювання діти худнуть. У них порушується нормальна робота органів травлення, проявляються ознаки інтоксикації, пов’язані з накопиченням в організмі продуктів життєдіяльності паразитів. Крім цього, можуть спостерігатися болі в животі, частий стілець, метеоризм. Внаслідок вираженого свербежу погіршується сон, можуть реєструватися часті сечовипускання в нічний час.

Симптоми ентеробіозу також включають неврологічні порушення у формі головних болів, запаморочень, зниження пам’яті. Діти примхливі, плаксиві, не можуть сконцентрувати увагу.

Для даного захворювання характерні супутні ентероколіти та гастрити, а також патології, які обумовлені зниженням імунітету.

Варто відзначити, що симптоми ентеробіозу в дорослому віці менш виражені, ніж у дітей. У них виникає помірний свербіж в області ануса, розлади кишечника, відсутність апетиту, безсоння, іноді – нетримання сечі в нічний час.

Симптоми ентеробіозу при масивному зараженні гостриками включають таке:

• сильний свербіж ануса;

• ніктурія;

• метеоризм;

• тенезми;

• болі в животі і рідкі випорожнення;

• алергічні реакції;

• неврологічна симптоматика.

Діагностика захворювання спирається на клінічну картину і на результати , отримані після проведення мікроскопічного дослідження соскоба з періанальної зони. Мазок на ентеробіоз беруть за допомогою ватного тампона або липкої стрічки.

Після підтвердження діагнозу призначають лікування спеціальними антигельмінтними препаратами. Крім цього, в терапії ентеробіозу надзвичайно велике значення відводиться особистій гігієні, яка попереджає повторне зараження хворих.

Кiлькiсть переглядiв: 1242

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.